Опублікував(ла) europsyhistory | Жовтень 5, 2010

Психологічний стан німців у 1930-х роках крізь призму культури

Як зазначав знавець німецької культури Георг Моссе, через те, що нацистська ідеологія виникла в надрах гуманістичного мислення, – вона намагалась проявитися перш за все в сфері не матеріального,  а ідеального – культури. Таким чином, сутність нацистського режиму варто розглядати через призму духовного. Приход до влади націонал-соціалістичної партії в Німеччині розпочав нову сторінку в історії як самої держави, так і німецької культури загалом. Свій відбиток наклали також результат Першої світової війни та політика європейських країн по відношенню до Німеччини, що спричинили низку асоціальних явищ в суспільстві. Незадоволеність своїм станом німці втілювали в протести, що відбувались в усіх сферах життя. Цей відбиток був накладений і на культурну сферу життя німецького суспільства початку 1930-х років. Нацистська культура, яка була просякнена расизмом та духом арійства, не виникла в один момент, вона визрівала протягом десятків років. Її головною ознакою була опозиція до всього сучасного, це була спроба створити свою власну точку зору на мистецтво та літературу, а не транслювати нав’язані країнами – переможцями у Першій світовій війні ідеї. Це не була культура насаджена більшості перебуваючою при владі меншістю, навпаки цей бунт йшов знизу і був просто підтриманий владою, якій це було вигідно.

Початок нацистського вчення в області культури був закладений в 1920-ті роки групою «філософів» мистецтва. Вони намагались розвинути теорію виродження, яку започаткував Макс Нордау. Одним з головних завдань прибічників цієї теорії була боротьба з іудейсько-більшовицькими ідеями та впливами. Пізніше вся політика нацистів у галузі мистецтва, особливо стосовано історико-культурних цінностей на окупованих територіях, в більшій мірі була спарямована на виконання саме цього завдання.

З приходом до влади Гітлера в 1933 році ця теорія виродження, яку започаткував Макс Нордау, набула нової сили, розпочалась кампанія проти дегенеративного мистецтва. До нього було віднесено авангардне мистецтво, яке в нацистській пропаганді висвітлювалось не тільки модерністським, антикласичним, але й єврейсько-більшовицьким, антинімецьким і тому шкідливим для нації та для всієї арійської раси. Ця теорія не насаджувалась населенню, вона виходила з народу та була йому близькою. Адже, як зауважував Г. Моссе в книзі «Нацизм и культура. Идеология и культура национал-социализма»: «Народні маси (і не тільки в Німеччині) не люблять проблемного мистецтва, не захоплюються картинами експресіоністів та не розуміють творчих пошуків представників такого роду мистецтв. Приблизно те саме можна сказати про літературу та інші аспекти культури. Більшості людей подобаються прості та зрозумілі картини, а в романах та новелах їх захоплюють фабула та сентименти». Вже 20 березня 1933 року Гітлером було організовано спалення 5000 витворів «дегенеративного» мистецтва, 10 травня нацисти здійснили в Берліні перше публічне спалення заборонених книг. З 19 липня по 30 листопада 1937 року нацисти провели в Мюнхені виставку «Entarte Kunst» («Виродженське мистецтво»). На ній були виставлені витвори, які на думку лідерів НДСАП уособлювали собою іудейсько-більшовицьке виродження в німецькому мистецтві. Вже до березня 1938 року з німецьких музеїв було вилучено біля 16 000 «дегенеративних» картин. Ці чистки німецьких музеїв та бібліотек заклали підвалини для подібних акцій під час Другої світової війни по всій Європі.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

Категорії

%d блогерам подобається це: