Опублікував(ла) europsyhistory | Жовтень 19, 2012

Історична пам’ять про Другу світову війну: роздуми

Дані роздуми навіяні прочитаним не давно романом Джорджа Оруела «1984», а також спостереженнями і порівняннями ситуації на Сході та Заході України.

Досить скептично ставлюсь до використання літературних творів в історичному дослідженні, окрім тих, що описують реалії часу в період написання. Зрозуміло, що до таких не відноситься ані фантастика, ані утопія, яким є роман Оруела.

Для прикладів і порівнянь буду використовувати власні спостереження щодо історичної пам’яті в Донецьку та Львові, досвід життя в цих містах дозволяє трохи глибше подивитись на ситуацію з позиції очевидця.

На початку також хотілося б трохи окреслити власну позицію щодо Другої світової війни в Україні: ,якби нам – українцям не було складно це усвідомити, у Другій світовій війні кожна людина, що виходила зі зброєю воювала за Батьківщину, за свою Батьківщину, і кожен, хто ставав на її шляху був ворогом.

Чим більше читаю методологічних книжок з історії, тим більше розумію, що вітчизняна історична наука намагається вирватись з оков радянської історіографічної традиції і кидається в крайнощі європейських історико-методологічних пошуків ХХ століття. Якими тільки темами не майорять сьогоднішні доповіді на конференціях: історія повсякденності, ґендер, історична пам’ять, історична антропологія тощо.  В той час як європейська історична наука переживши цей бум наукових пошуків потрохи повертається до «старого, доброго» позитивізму підкріпленого міждисциплінарним підходом.

Не можу заперечити, що також стала одним з істориків, які захопились дослідженням історичної памяті, збиранням усної історії. Напевно через втому від сухих архівних документів, особливо після того, як бачиш яким чином вони переписувались по кілька разів, цифри підганялись на вимогу партії. Захотілось дізнатись правду. Питання де? Ясна річ у свідків подій. Завдяки євроклубам в рамках проекту «Я памятаю» вдалось зібрати чимало свідчень при чому самих різних у різних людей, з різних регіонів, різного соціального, майнового, національного походження. Спогади виявились надзвичайно цікавими, але чи можна довіряти тим фактам, що озвучують люди після стількох років корегування комуністичною партією їх свідомості, а після незалежності вплив національних течій на Заході України та продовження комуністичних традицій на Сході? Для мене на сьогоднішній день це дуже актуальне питання.

Если все принимают ложь, навязанную партией, если во всех документах одна и та же песня, тогда эта ложь поселяется в истории и становится правдой. «Кто управляет прошлым, – гласит партийный лозунг, – тот управляет будущим; кто управляет настоящим, тот управляет прошлым.

Известия, ни единого мнения, противоречащего нуждам дня, не существовало в записях. Историю, как старый пергамент, выскабливали начисто и писали заново – столько раз, сколько нужно. И не было никакого способа доказать потом подделку.

 Правоверный не мыслит – не нуждается в мышлении. Правоверность – состояние бессознательное.

 Оруел, «1984»

 Сьогоднішня ситуація в Україні пов’язана з пам’ятю про Другу світову війну на стільки чітко підходить під описане Оруелом, що стає м’яко кажучи не по собі.

Донецьк. В Донецьку викладання історії в школі та патріотичне виховання підростаючого покоління побудоване таким чином, що школярі практично нічого не знають про історію УПА, наче такої сторінки в нашій історії не існувало, а якщо щось і знають, то напевно єдине – це вороги, «пособники нацизму» – чисто радянський штам. В принципі весь виклад історії, здається, ведеться з позицій радянської цензури. Єдине козаки стали національними героями.

Львів. Тут історія України – це історія Повстанської Армії. Куди не прийдеш скрізь портрети національних героїв, школи названі іменем воїнів УПА, парад героїв, тиждень 70-річчя УПА і так цілий рік. Зрозуміло, що діти, які закінчують школу є ідеологічно націоналістично підкованими. І можуть ставати в лави «Свободи» і рвати сорочку на грудях за УПА, але чи мають вони хоч якесь уявлення про ветеранів Червоної Армії про тих самих українців, які теж воювали за Батьківщину – це питання.

Ось і виходить, що молодь закінчуючи школи в одній країні вчать зовсім різні історії тієї самої країни, в них формуються протилежні ідеологічні погляди і жоден з них не орієнтується в повній мірі в історичні правді, адже правда в кожного своя.

Друга світова війна залишається однією з ключових тем в пам’яті українського народу. Сама по собі подія стала самою великою травмою для української нації в ХХ столітті, пост травматичний синдром сьогодні є найбільш відчутним, але й виходячи з державної політики влада не ставить на меті видужання нації. Та історична пам’ять про Другу світову війну, яка на сьогоднішній день присутня в суспільстві продовжує розколювати його.

Всі поширені варіанти історії Другої світової війни продовжують обслуговувати партійні інтереси: радянського комуністичного режиму, націоналістичної ідеології, проросійсько-пострадянсько-регіонального (якщо можна так назвати).

 P.S. Для роздумів:

 Беседуя с ней, он понял, до чего легко представляться идейным, не имея даже понятия о самих идеях. В некотором смысле мировоззрение партии успешнее всего прививалось людям, не способным его понять. Они соглашаются с самыми вопиющими искажениями действительности, ибо не понимают всего безобразия подмены и, мало интересуясь общественными событиями, не замечают, что происходит вокруг. Непонятливость спасает их от безумия. Они глотают все подряд, и то, что они глотают, не причиняет им вреда, не оставляет осадка, подобно тому как кукурузное зерно проходит непереваренным через кишечник птицы.

Оруел, «1984»

Хто має вуха – той почує,  Хто має очі – той побачить…

Біблія

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s

Категорії

%d блогерам подобається це: